Байка №70 — «Запущений під хмари,»

Запущений під хмари, Паперовий Змій, помітивши звисока В долині метелика, «Повіриш!» кричить: «ледь-ледь тебе я бачу; Зізнайся, що тобі заздрісно Дивитись на мій високий такий політ». — «Заздрісно? Правду кажучи, ні! Даремно про себе ти так багато мрієш! Хоч високо, та ти на прив’язі літаєш. Таке життя, мій світе, Від щастя дуже далеко; А я, хоч, правда, невисоко, Та лечу, Куди хочу; Та я ж так само, як і ти, на втіху іншому, Порожньому, Вік цілий не торохтію».