Народна казка

Як чоловік відучив жінку від казок

Жив собі двірник. Була в нього дружина, яка страшенно любила казки, і заборонила вона пускати до себе на нічліг тих, хто не вмів казок розказувати.

Текст перекладено за допомогою мовної моделі. Джерело наведено нижче.
PDF

Як чоловік відучив жінку від казок

Жив собі двірник. Була в нього дружина, яка страшенно любила казки, і заборонила вона пускати до себе на нічліг тих, хто не вмів казок розказувати. Чоловікові це не подобалося, він і думає: «Як би мені дружину відучити від казок!» Ось одного разу взимку, пізно вночі, йде собі старичок, увесь змерзлий, і проситься переночувати. Чоловік вибігає до нього. — А що, — каже, — умієш ти казки розказувати? Дружина не велить пускати нікого, хто не вміє казок розказувати. Чоловік бачить — справа кепська, від холоду ледь не змерзає. — Умію, — каже. — А довго будеш розказувати? — Та всю ніч. Ну, от добре. Впустив чоловіка. Господар каже: — Ну, дружино, ось чоловік пообіцяв усю ніч розказувати казки, та тільки з тим, щоб перепон йому не робити і не перебивати. Чоловік каже: — Так, перепон не робити, а то розказувати не буду. Ось повечеряли, лягли спати; чоловік і почав: — Летіла сова повз сад, сіла на колоду, випила воду; летіла сова повз сад, сіла на колоду, випила воду... І пішо твердити все одне й те саме: — Летіла сова повз сад, сіла на колоду, випила воду... Господиня слухала, слухала, та й каже: — Що ж це за казка, все одне й те саме твердить! — Так для чого ж ти мене перебиваєш? Адже я говорив, щоб мені перепон не робити; адже це так уже казка розказується спочатку, а там піде інше. Ось чоловік почув, а йому те й треба було, скочив з лави: — Тобі сказано, щоб ти не перепонила! І казку не дала скінчити! Уже він лаяв-лаяв дружину. Зареклася вона відтоді казки слухати.