Був у попа працівник. Ходив він у ліс дрова рубати. Знайшов гриб-дощовик, приніс додому і показує попу. Піп питає: — Що це таке? — Це, батьку, кобиляче яйце! — Яке таке кобиляче яйце? — А з цього яйця можна випарити лоша. — Як же його випарити? — А як курка на яйцях сидить: чотири тижні треба на ньому сидіти. І посадив попа на піч. Час уже доходить — чотири тижні. А працівник і думає: «Що робити?» Знає, що з дощовика лоша не буде. Пішов він у ліс і спіймав якось зайця. Заліз на піч до попа і каже: — Батьку, повернись-но: мабуть, скоро вийде лоша! Піп поворушився — дощовик лопнув. А він у той час зайця і відпустив (піп не бачив), а двері були відчинені: заєць прямо й побіг на вулицю. Вони обидва за ним — ловити його. Спіймати не могли: заєць так заєць. Піп і каже: — Ох, працівнику, мабуть, хороше лоша було: задні ноги в нього довгі! — Так, батьку, — каже, — мабуть, хороше!
Народна казка
Кобиляче яйце
Був у попа працівник. Ходив він у ліс дрова рубати. Знайшов гриб-дощовик, приніс додому і показує попу. Піп питає: — Що це таке? — Це, батьку, кобиляче яйце! — Яке таке кобиляче яйце? — А з цього яйця можна випарити лоша.
Текст перекладено за допомогою мовної моделі. Джерело наведено нижче.
Перевірений текст